ISBN 978-84-15927-33-4

УДК 616-082.3

Клапчук Василь Васильович, д.мед.н., професор, зав.кафедри

фізичної терапії та ерготерапії, НУ «Запорізька політехніка»,

м. Запоріжжя, Україна, vasiliy.klapchuk@gmail.com

Курята Олександр Вікторович, д.мед.н., професор, зав.кафедри

внутрішньої медицини 2 та фтізіатрії, ДЗ «Дніпровський

державний медичний університет», м. Дніпро, Україна

404@dsma.dp.ua

Маргітіч Сергій Васильович, к.мед.н., лікар, вища категорія, завідуючий відділенням алергології, лікар спеціалізованого відділення з лікування хворих на COVID-19 та вагітних, КП “Обласна клінічна лікарня імені Мечникова”, м. Дніпро, sergeimargitich@gmail.com, 

Філіппова Євгенія Вікторівна, лікар-лаборант, вища категорія,

завідуюча клінічною лабораторією КП “Обласна клінічна лікарня імені Мечникова”, м. Дніпро, Україна, labor_okbm@ukr.net

Гарміш Ірина Петрівна, к.мед.н., асистент кафедри

внутрішньої медицини 2 та фтізіатрії, ДЗ «Дніпровський

державний медичний університет», м. Дніпро, Україна

garmish.ira@gmail.com   

Анотація: у роботі наведено результати обстеження 23 хворих на COVID-19 із супутнім пневмонітом та бронхообструктивним синдромом, яким на амбулаторному етапі після виписки з спеціалізованного відділення для лікування хворих на COVID-19 на базі КП “Обласна клінічна лікарня ім. Мечникова” (м. Дніпро) застосовувалась методика вольового керування диханням (ВКД) на тлі медикаментозної терапії. Наведено переваги авторської методики ВКД.

Спалах COVID-19 розпочався у грудні 2019 року в КНР м. Ухань. В березні 2020р. його розповсюдженість визнано пандемічною. На сьогодні вже відмічається третя хвиля, яка характеризується значно вищою агресивністю, вірулентністю, непередбачливим перебігом та важкістю, що, безумовно, свідчить про необхідність безпосередньої участі в процесі діагностики, лікування, реабілітації лікарів різних напрямків медицини. Як показує час, важкість та тривалість періоду реабілітації залежить від стану імунної системи.

Для покращення стану пацієнтів в постковідний період, після виписки з стаціонару, необхідно проводити динамічне обстеження імунної системи і, в першу чергу IgG, рівень якого безпосередньо характеризує спроможність імунної системи захищатись від подальших впливів як вірусних, так і бактеріальних впливів, а це, в свою чергу, дає можливість, провести своєчасну корекцію реабілітаційної терапії, тобто ВКД в амбулаторному постковідному періоді.

Ми проводили обстеження 23 хворих на COVID-19 із супутнім пневмонітом та бронхоспастичним синдромом, у віці від 37 до 74 років, з них 9 жінок та 14 чоловіків, які у 2020 році, під час першої та другої хвилі карантину проходили лікування в спеціалізованому відділенні з надання допомоги хворим на COVID-19 та вагітним в КП “Обласна клінічна лікарня ім. Мечникова” (м. Дніпро, Україна). Лікування проводилось згідно рекомендацій ВООЗ та наказів МОЗ України, щодо лікування хворих на COVID-19. Всім хворим методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) перед госпіталізацією було виявлено позитивний (+) тест на COVID-19, комп’ютерною томографією органів грудної порожнини на апараті  (TOSHIBA ASTELION) підтверджено пневмоніти. Окрім того, при знаходженні в стаціонарі, на момент виписки, виявляли рівень IgG на імунохемілюмінесцентному аналізаторі e411 Roche. Після виписки з стаціонару пацієнти знаходились під наглядом лікарів, які призначали контроль IgG 1 раз на 2 місяці.

Мета дослідження: довести ефективність авторської методики ВКД, захищеної патентом України на корисну модель (№36383 від 27.10.2008), яка застосовувалась у хворих на COVID-19 після виписки з стаціонару, в амбулаторному постковідному періоді на тлі медикаментозної терапії. Пацієнтів, виписаних із стаціонару, було розподілено на 2 групи.

В основній групі – 16 хворих, які на тлі медикаментозної терапії в амбулаторному постковідному періоді (жовтень 2020 – березень 2021) застосовували методику  ВКД, захищену патентом №36383 від 27.10.2008 (автори: д.мед.н., професор, Клапчук В.В; к.мед.н., Маргітіч С.В.).

Пацієнти контрольної групи приймали тільки медикаментозні препарати згідно регламентуючих документів.

Матеріали і методи дослідження. Метод обстеження, який характеризував ефективність впливу ВКД був лабораторний. Він при динамічному контролі IgG, дав можливість виявити не тільки залежність цього показника від впливу ВКД, а і його стабільність протягом 6 місяців.

Нами було виявлено залежність рівня  IgG вже на стаціонарному етапі від важкості перебігу COVID-19. У хворих з тяжким перебігом імунна відповідь була кращою, тобто, в першу чергу, безпосередньо IgG був значно вищим у зрівнянні з цим показником у хворих з легким перебігом.

Враховуючи на позитивний вплив ВКД на сатурацію (SpО₂), пацієнти почали заняття в стаціонарі (кількість занять з 6.00 до 22.00 - 3 рази, тривалістю 5 хвилин; в нічний час, тобто з 22.00 до 6.00 - 3 заняття, тривалістю по 5 хвилин).

Такий же ритм було задано і в амбулаторному постковідному періоді.

Оцінка показників IgG (а вони в даному випадку, на відміну від IgM,A) є актуальною, тому, що характеризують вираженість імунної відповіді. Лабораторний контроль даного показника проводили раз на 2 місяці в обох досліджуваних групах. 

 Таблиця 1

Динаміка показників IgG в основній групі (n-16)

Таблиця 2

Динаміка показників IgG в контрольній групі (n-7)

Нами було вибрано методику без значних впливів в акт дихання, тобто чітка послідовність складових (вдих 4-6 сек. -> видих 4-6 сек. -> пауза 5-7 сек.) були збереженні. Ритм дихання завдавався індивідуально кожному хворому з урахуванням важкості перебігу захворювання, віку хворих, наявності коморбідних патологій. Заняття пацієнти проводили в горизонтальному положенні, лежачи на животі.

Результати і обговорення. Оцінюючи динаміку показників IgG в основній так контрольній групах, слід зазначити, що в основній групі цей показник значно вищий, тобто авідність – зв’язок антитіла з антигеном значно вищий, що свідчить про ефективність даної авторської методики ВКД

Зрівнюючи динаміку показників IgG основної групи з контрольною, слід зазначити, що в основній групі відмічалось також покращення наступних даних: АТ, ЧСС, температури тіла, суб’єктивного стану.

Таким чином, застосування респіраторного тренування у хворих на COVID-19 в амбулаторний постковідний період можна розподілити:

• ВКД для підвищення і стабілізації показників IgG в амбулаторному постковідному періоді
• сприяючі дренажній функції легень
• локальні (для збільшення вентиляційної функції окремих частин легень)
• для підвищення рухливості грудної клітини та діафрагми

Висновок: для досягнення вираженої позитивної відповіді імунної системи – авідності доведено доцільність застосування методики ВКД, яка  захищена патентом №36383 і рекомендується для впровадження в практику та для подальшого вивчення.

Список літератури:

1. Клапчук В.В., Маргітіч С.В. Патент на корисну модель №36383 від 27.10.2008 “Спосіб профілактики бронхоспазму”, Київ, Україна
2. Наказ МОЗ України від 2.04.2020 № 762 "Про затвердження протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)»", Київ, Україна.
3. Наказ МОЗ України від 31.12.2020 № 3094 "Про внесення змін до протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)»", Київ, Україна.
4. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина / За ред. В.В. Клапчука, Г.В. Дзяка. - К.: Здоров’я, 1995. - [4, c. 312].
5. Mosby’s Diagnostic & Laboratory Test Reference 15th Edition / Kathleen Deska Pagana, Timothy J. Pagana, Theresa Noel Pagana. – USA, 2020. – [p. 128-134].